Материальное обеспечение: маты, обручи, цветные ленты, музыкальный центр, рисунки гимнастических пирамид, карточки с заданиями, фотографии знаменитых гимнастов.
Содержание урока
Дозировка
Организационно-методические указания
Подготовительная часть урока 20-25минут
Построение, приветствие. Предлагается детям выбрать ленту, цвет которой соответствует их настроению. Завязать на левой руке.
Обращение к словам «Гимнастика – душа и тело…».
Что для вас значат эти слова?
Сообщение задач урока.
5
Рефлексия в начале урока, по выбранным лентам.
Оформление темы в виде надписи. Если дети затрудняются ответить, предлагается вспомнить виды гимнастики.
По ходу урока учащиеся должны найти варианты ответа на заданную тему.
Ходьба: на носках, руки вверх, на шаг наклон головы вперёд; на пятках, руки в стороны; с поворотом головы на шаг вправо, влево; в полуприседе, руки за головой.
3
Обратить внимание на осанку (плечи расправить, смотреть вперёд, живот подтянуть).
Следить за интервалом.
Локти в стороны, спина прямая.
Бег. Ходьба.
«Класс! На месте - стой!» «Налево!»
2
Следить за технически грамотным выполнением составляющих элементов бега.
В движении колонной учащиеся берут обручи в правую руку на правое плечо.
Ребята, встаньте, пожалуйста, свободно по площадке.
ОРУ с обручами:
Если встали не удачно помочь выбрать место.
И.п. – о.с.: обруч вперёд, хват с боку (снаружи) 1 – подняться на носки, 2 – И.п.
4–6 раз
Добиваться, чтобы выполнение было одновременно. Следить за правильным хватом обруча.
И.п. – стойка ноги врозь, обруч горизонтально вверх, хват с боку (снаружи) 1 – наклон вправо, 2 – И.п. 3 – 4 – тоже влево.
8–10 раз
Наклоны как можно ниже, руки прямые.
И.п. – стойка ноги врозь, обруч горизонтально вверх, хват с боку (снаружи) 1 – наклон вперёд. 2 – И.п.
Объединение в группы по цвету обруча. Назначение старшего в группах.
Основная часть урока 40-45 минут
Памятка для работы в группах (см. )
Кувырок вперёд.
5
По необходимости показ учителем акробатических упражнений. Учащиеся работают в группах с помощью карточек, устраняя ошибки, друг у друга и помогая добиться правильного выполнения. Старший группы, следит за совместной и дружной работой внутри группы. При кувырке обратить внимание на положение головы, круглую спину, слегка развёрнутые колени, локти прижаты, захват рук чуть ниже колен.
Стойка на лопатках.
5
В стойке туловище должно быть прямым, носки вытянуть, локти широко не расставлять.
«Мост» из положения лёжа
3
Обратить внимание на опору всей ступни, ноги врозь, кисти рук направлены под лопатки, голова назад.
Знакомство с гимнастическими пирамидами. История возникновения, характеристика пирамид. Применение повторивших акробатических упражнений в построении. (Рисунки пирамид для оформления см. )
10
Предлагается образовать полукруг лицом к учителю, обращая внимание на рисунки с изображением пирамид Гимнастические пирамиды строятся из акробатических упражнений, которые начали появляться в Греции 18 в. до н.э. И дошли до нас. Пирамиды могут быть разные по количеству исполнителей, сложности в построении и рисунку, и т.д. Беседа о использовании акробатических упражнений в построении пирамид, разбор и построение общей пирамиды вместе с учащимися.
Творческое задание. Построить свою гимнастическую пирамиду каждой группе.
10
Дать чёткую установку, что пирамида должна быть своя, но возможно использование упражнений с рисунков и акробатических упражнений, выполненных на уроке. Использовать музыкальное сопровождение – классика.
Показ пирамид по группам.
10
Построение пирамид по 2 группы одновременно. Отметить самую оригинальную пирамиду, пирамиду с применением сложного упражнения, пирамиду с творческим подходом, или присвоить номинации.
Диалог с учащимися о применении пирамид, их значении.
2
Построение пирамид можно применить в качестве выступления на праздниках и т.д. Что построение пирамид развивает творческое воображение, гибкость тела, коллективизм, сложное построение - силу, улучшает координацию движений.
Заключительная часть урока 20 минут
Игра «ФИГУРЫ» Выбирается один учащийся, который становится водящим. Предлагается учащимся свободно под музыку выполнять танцевальные ритмичные движения. Как только музыка прекратилась, учащиеся останавливаются и обратив внимание на рисунки или придумав свою фигуру замирают в любом положении. Водящий выбирает самую оригинальную, сложную, ему понравившуюся фигуру. Этот игрок становится водящим (можно поаплодировать), игра продолжается.
10
Музыкальное сопровождение подбирается для игры разное по темпу. Учитель, проявляя инициативу, может предлагать новые движения под музыку, в случае если учащиеся комплексуют или не удаётся выполнить танцевальные движения.
«В одну шеренгу - становись!». Предлагается детям выбрать ленту, цвет, которой соответствует их настроению, завязав на правой руке. Построение в шеренгу. Ребята, вернёмся к словам «Гимнастика-душа и тело…» Что они для вас значат сейчас?
8
Подводится учителем рефлексия урока по выбранным лентам в начале и конце урока. Возвращение к теме урока. Выслушать мнения учащихся, проанализировать их размышления с началом урока.
Итог урока.
2
Благодарю детей за работу на уроке. Организованный уход с урока.
Упражнения для осанки
Различные нарушения осанки, сколиозы, кифозы позвоночного столба, всегда распространенные среди детей и подростков, в последние два десятилетия встречаются все чаще.
Дети все больше времени проводят за столом: компьютеры, учебники, фортепиано… Именно у таких "домашних" детей часто возникают "болезни бездеятельности". Одна из них - юношеский кифоз.
"В научной литературе юношеский кифоз известен как болезнь Шейерманна-Мау, - рассказывает заведующий отделением восстановительной терапии Московского НПЦ спортивной медицины Марк Гершбург. - Причины развития болезни до сих пор не ясны. Многие специалисты считают, что во всем виноваты врожденные особенности позвоночника. Чаще всего болезнь поражает мальчиков в возрасте от 10 до 16 лет. В 25% случаев юношеский кифоз сочетается со сколиозом".
Заболевание проходит несколько стадий и завершается клиновидной деформацией нескольких грудных позвонков, что и вызывает образование стойкого кифоза ("круглая спина"). В результате, неправильное распределение нагрузки на межпозвонковые диски вызывает чувство усталости и боли в спине, хотя и не всегда. Конечно, далеко не у каждого сутулого ребенка имеется болезнь Шейерманна-Мау, но предупреждать сутулость и бороться с ней необходимо во всех случаях.
Лечение "юношеского кифоза" несет в себе три составляющих фактора: разгрузка позвоночника, физические упражнения и различные виды массажа и физиотерапии.
Разгрузка – это исключение всех видов физических занятий, нагружающих позвоночный столб, в том числе и спортивных. Подросток не должен заниматься ручной стиркой, поднимать и переносить значительные тяжести, копать огород, пропалывать его и т. д.
Но после проведения курса комплексного лечения он обязательно должен заниматься оздоровительными тренировками (плаванием, велосипедом и проч.). Спать нужно на жесткой, ровной постели с маленькой подушкой или даже без нее. Если дети вынуждены длительное время проводить за письменным столом, каждые 15–20 минут нужно делать перерыв, во время которого выполнять массаж спины и физические упражнения в положении лежа.
Помогает бороться с сутулостью и специальное ортопедическое изделие (ортез) - реклинатор грудного отдела позвоночника. Это система легких эластичных лямок, которые надеваются наподобие рюкзачка и выпрямляют сутулую спину, отводя назад плечи и сводя лопатки. Постоянно носить его не нужно, чтобы не развился синдром привыкания. Пользуются корректором осанки в тех случаях, когда ребенку предстоят длительные статические или динамические нагрузки.
Но чтобы красивая осанка стала естественной привычкой нужны крепкие мышцы спины. Поэтому главным средством лечения "юношеского кифоза" остаются специальные физические упражнения.
Первый этап занятий лечебной гимнастикой (2–3 недели) нужно обязательно провести под руководством специалистов в одном из центров реабилитации. В дальнейшем занятия нужно проводить в домашних условиях. Для их проведения понадобится поролоновый коврик, резиновый амортизатор, гантели весом от 0,5 до 2–3 кг или утяжелители на руки.
Для коррекции осанки выполняются динамические упражнения с выпрямлением спины и сведением лопаток. Одно из таких упражнений ("подворотня") особенно эффективно. Оно выполняется на коврике, в исходном положении стоя на четвереньках. Ребенку дается задание как бы пролезть в подворотню, узкую щель между землей и нижним краем ворот. Позвоночник при этом выгибается в сторону, противоположную грудному кифозу.
Следующее упражнение выполняется из положения лежа на спине с согнутыми коленями. С опорой на голову, плечи и стопы ребенок выполняет интенсивное прогибание туловища, отрывая от пола таз и спину (полумостик), в течение 2–3 сек. удерживается в этом положении, напрягая мышцы спины, и возвращается в исходное положение.
Третье упражнение делается сидя на полу, с выпрямленными ногами, положа кисти на плечи. Выполняются круговые движения руками против часовой стрелки (назад), энергично напрягая мышцы, сводящие лопатки.
Четвертое упражнение выполняется из положения стоя на четвереньках. Делаются попеременные махи назад-вверх каждой ногой, поднимая при этом голову вверх и прогибая спину.
Пятое упражнение выполняют из положения стоя. Нужно привязать резиновый бинт на уровне груди, натянуть его концы руками, поднятыми над головой, и тянуть назад, энергично прогибая спину назад.
Каждое из упражнений нужно выполнять до утомления. Если у ребенка часто болит спина, в условиях реабилитационного центра проводятся обезболивающие физиотерапевтические процедуры. Одна мама как то наивно спросила: "А как долго мой ребенок должен делать эти упражнения? Месяц или два?" Всю жизнь!
Правильность осанки своего ребенка несложно определить в домашних условиях. Поставьте его спиной к стене. Если осанка правильная, ребенок касается стены тремя точками - затылком, лопатками и ягодицами (левый рисунок). Если грудной кифоз усилен, головка ребенка слегка наклонена вперед и затылок не касается стены.
ДОДАТОК
Для попередження втрат дуже цінного часу занять, вельми доцільно витратити біля двох хвилин на вправи, враховуючи підготовку до них і час на розташування по своїх місцях. Проведення фізкультпаузи підчас уроків необхідно завчасно спланувати. Використання однотипних і односпрямованих вправ не є доцільним, оскільки при такому підході виникає негативне відношення до того, що відбувається.
Тому необхідно мати в запасі два - три комплексу вправ, і для внесення різноманіття чергувати їх час від часу. В комплекс фізкультпаузи повинні включатися три – п’ять вправ, спрямованих на зняття напруги з різних м’язових груп починаючи з більш великих і завершуючи дрібними м’язами кистей.
Вихідна позиція (ВП) сидячи за партою, спина пряма, голова опущена, руки за головою, лікті вільно опущені;
1-2- підіймаючи голову, розвести лікті й прогнутися (вдих);
3-4- розслабляючи м’язи, прийняти вихідну позицію (видих), 2-3 повторення.
ВП – сидячи за партою (на стільці) ноги на ширині плечей, спина пряма, руки на поясі;
нахил ліворуч (вдих);
ВП (видих);
нахил праворуч (вдих) ;
ВП (видих). 1-2 повторення.
ВП- сидячи за партою (на стільці), руки складені на грудях;
поворот тулуба ліворуч (вдих);
ВП (видих);
поворот в інший бік (вдих);
ВП (видих), 2-3 повторення.
ВП — сидячи за партою (на стільці) ноги дещо розставлені, руки складені перед собою на стегнах;
вдих, руками взятися за ліву частину спинки стільця, за допомогою рук потягнутися, видих ;
ВП;
те ж саме в протилежний бік;
ВП, 1-2 повторення.
ВП — сидячи за партою (на стільці) ноги дещо розставлені, руки складені перед собою на стегнах;
1-2 нахил тулуба вліво (вдих), ВП (видих);
3-4 те ж саме в протилежний бік, 2-3 повторення.
ВП- сидячи за партою ( чи на стільці), ноги дещо розставлені, руки на кришці парти;
1— піднятися, руки на парті;
2 — руки за спину, нахил к заду (вдих);
3 — розпрямитися, руки на парту;
4 — сісти (видих) 1-2 повторення.
ВП — сидячи за партою (на стільці) ноги на ширині плечей, спина пряма, долоні лежать на грудях;
1—2 — сжати долоні (вдих);
3—4 — повільно зменшуючи тиск підняти руки догори (видих), 1-2 повторення;
ВП — сидячи за партою (на стільці) ноги на ширині плечей, спина пряма, долоні зчеплені в замок на грудях;
1 — не розчіплюючи рук повернути долоні від себе, (вдих);
2 — з напруженням розпрямити руки (вдих) ВП;
3 — не розчіплюючи рук повернути долоні від себе, (вдих);
4 — з напруженням розпрямити руки догори (видих) ВП, 3-4 повторення;
ВП- сидячи за партою (на стільці) ноги на ширині плечей, спина пряма, руки зігнуті в ліктьових суглобах, прижаті до тулуба, кисті зібрані в кулаки;
1 — руки з напруженням випрямлені перед собою, кулаки стиснені (вдих);
2 — ВП (видих);
3 — руки з напруженням випрямлені перед собою, з напруженням розкриваються долоні, вільні рухи пальцями (вдих);
4 — ВП; 2-3 повторення.
ВП- сидячи за партою (на стільці) ноги на ширині плечей, спина пряма, руки на парті долонями догори, розслаблені, подих рівний, глибокий;
Під рахунок, що прискорюється від одного до десяти робити швидкі почергові торкання великими пальцями рук інших пальців, 3-5 повторень;
Необхідно підкреслити, що такі фізкультпаузи проводяться на всіх уроках з обов’язковим обліком специфіки кожного заняття.
Зрозуміло, що при роботі в кабінеті хімії чи фізики треба дуже обережно впроваджувати вправи, пов’язані з широкими рухами, поворотами тулуба та інше. Ще раз підкреслимо, що навчання дітей специфіці виконання зазначених вправ повинні взяти на себе вчителі фіз. виховання з постійним контролем за методичною правильністю виконання кожного з них.
Приклади вправ у вертикальній площині:
1. Стоячи біля стіни, торкатися її потилицею, лопатками, плечима, сідницями та п’ятами. Таке положення дозволяє мати уяву про вірну поставу. Не порушуючи прийнятого положення зробити крок вперед, після – крок назад. Те ж саме з заплющеними очима.
2. Стоячи біля стіни, притулившись до неї, сісти на присядки з прямою спиною, повернуться в вихідну позицію. Те ж саме з заплющеними очима.
3. Стоячи біля стіни, торкаючись неї потилицею й тулубом, сісти на присядки, фіксуючи це положення на рахунок 1-4, після повернутися у вихідну позицію. Те ж саме з заплющеними очима.
4. Стоячи біля стіни виконати різноманітні рухи; руки догори, в боки, за голову, вперед, на поясі захватити зігнуту праву (ліву) ногу й прижати її до тулуба, не втрачаючи доторку зі стіною. Те ж саме фіксуючи кожне з положень на рахунок 1-4. Те ж саме з заплющеними очима.
Закріпленню навички правильного положення голови відносно тулуба сприяють вправи з утриманням різноманітних предметів на голові.
Приблизні вправи з предметом на голові.
Стоячи у стіни, торкаючись її плечима, лопатками, сідницями й п’ятами, покласти мішечок з піском на голову. Вірним положенням голови вважається таке положення, при якому край носа й зовнішній слуховий отвір знаходяться на горизонтальній лінії. З мішечком на голові, руки на поясі (в боки, за голову, догори, вниз) пройти до протилежного боку зали та назад, обійти булави, кільця чи інші орієнтири.
З мішечком (книгою) на голові сісти на підлогу, зберігаючи вірне положення, встати на коліна й повернутися у вихідну позицію. Те ж саме з заплющеними очима.
З предметом на голові встати на гімнастичну лавку (стілець) та зійти з неї.
Поставивши стопи на одну лінію, утримуючи предмет на голові, виконати різноманітні рухи руками (в боки, за голову, догори, вперед).
З предметом на голові виконати лазіння по гімнастичній стінці (догори, вниз, в боки), по нахильній площині – стоячи, на колінах, на присядках.
Відносно черевного пресу такими вправами будуть наступні:
Вихідна позиція – лежачи на спині, ноги піджати до живота й підтримуються руками, підборіддя підтягнуте до грудей. При неповністю заблокованому диханні передні черевні м’язи ритмічно скорочуються, з частотою 1 скорочення за 5 секунд. Не треба зловживати силою скорочення. Ми не женемось за вираженою рельєфністю й силою м’язів. Головною нашою метою є саме виховання постійного тонусу м’язів передньої черевної стінки. Кількість повторень даної вправи в одному комплексі – 5-8 в молодших класах, 8-12 в середніх і 10-15 в старших класах. Усього виконується до трьох комплексів вправ на кожному уроці.
Така ж сама робота м’язами передньої черевної стінки здійснюється й підчас виконання вправ №2 і №3.
Вихідна позиція – лежачи на спині, ноги піджати до живота, голова опущена на підлогу. М’язи грудного й шийного відділу хребта розслаблені.
Вихідна позиція – лежачи на спині, ноги випрямлені, спина й голова знаходяться на підлозі, руки витягнуті над головою паралельно полу. М’язи спини повністю розслаблені.
Після виконання кожного з комплексів вправ необхідна перерва на десять - п’ятнадцять секунд з повним розслабленням усього тіла в положенні лежачи на спині, ноги напівзігнуті в колінах, стопи на підлозі по ширині плечей.
Робота з м’язами кінцівок ведеться виключно як допоміжний захід. Її необхідність постає в подальшому використанні принципів гіпокінетичної гіпертонічної гімнастики.
Приступати до цього етапу роботи необхідно з традиційного розслаблення м’язів. Найбільш оптимальним положенням для цього є позиція лежачи на підлозі. При цьому ноги зігнуті в колінах з утворенням під колінами кута в 90 градусів. Руки знаходяться вільно вдовж тулуба.
Вправи на середню групу м’язів грудного відділу хребта виконують аналогічно, з урахуванням того, що рух верхніх кінцівок починається не над головою, а пік кутом біля 30-90 градусів до вертикалі і завершується проти грудної клітини.
Наступна вправа відрізняється лише тим, що імітує підтягування на двох паралельних жердинах. При цьому, починається вправа з практично повністю випрямленими руками, а завершується в положенні рук зігнутих у ліктьових суглобах, плечі опущені донизу.
Також із вихідної позиції стоячи виконують вправу на верхню групу м’язів грудного відділу хребта. При цьому імітують підняття гантелей над головою.
Всі вправи проводяться виключно в повільному темпі. Час, необхідний на виконання кожного з повторів складає біля 20-25 сек. При цьому не треба захоплюватись їх кількістю. Оптимальним є повільне виконання з дбайливим контролем за осанкою. Треба пам’ятати, що при виконанні цих вправ не має бути.
